Вітер вербу колихав
В яру над водою.
І вночі і в день кружляв.
Шелестів листвою.
Верба гілки похилила,
Дивлячись у воду.
Що вона в воді шукала
В ясний день й в негоду?..
Може вітер споглядала.
Глянуть в гору не бажала.
Дивно так спостерігала.
Бо таку природу мала.