хай там що, а я не здамся
у полон болючих ран,
кривдникам я не віддамся
у роздоріж закритих брам.
вдарив вітер по обличчі -
я не плачу, я не зла,
подивлюсь йому у вічі
і сміятимусь до дна.
він принижений й безсилий
десь полине у часи,
я лиш поглядом сміливим
проведу його в ліси.
