Матч розпочався свистком арбітра, який зумів змусити трибуни на мить зупинитися скандувати імена улюблених гравців. Перший удар по м’ячу розтягнув поняття секунди до вічності, намагаючись не дати гравцям відчувати, як швидко втікає перший тайм. Очі шукають на полі партнера, кому можна передати м’яч, а ноги з властивим їм егоїзмом нападника прагнуть завдати голкіперу противників невловимого удару…
Але сейв.
Серце лише на секунду обірвалося, втративши надію надіятися, але підбадьорливий гул уболівальників повернув його на властиво звичне місце. Гравці літають ногами, прагнучи дістати дотиком м’яч, щоб спрямувати його у вигідні зі своєї точки зору ворота. Впевнені удари у площину воріт частішають, що змушує суперника вертатися у захист. М’яч знову покірно вернувся до ніг молодого нападника, який, не задумуючись ні на секунду, завдає нищівного удару.
Але перекладина.
Новий початок не має тенденцій до поновлення майже успішності минулих хвилин, вимагаючи подвійної праці для досягнення успіху. Атаки виснажили захист суперника до неможливості пересувати ноги по траві. М’яч у польоті набуває максимального наближення до чужих воріт, але в останню секунду хтось із противників змінює його точну траєкторію, що вбиває сотні завмерлих у надії сердець вболівальників.
Штанга.
Арбітр додає пять хвилин, корі дають шанс один до мільйона забити хоч один гол у матчі. Дев’яностодев’ятивідсоткове володіння мячем приковує до крісла кожного завзятого фаната, у серці якого ще жевріє надія на перемогу улюбленого клубу. Нападник вкотре невтомно шукає можливості вкинути мяч у чужі ворота і за лічені секунди до фінального свистка знаходить таку нагоду.
Удар.
ГОЛ!
