Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліоліна: Шовковиця достигла і кохання - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
кудись прошуровало мимо, тільки смуга пролягла!Rukosh, 08.06.2012 - 19:40
Гарні у Вас пейзажі виходять Останній катрен - просто шедевр, можна поділити навпіл і розтягнути на цитати Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну що ж я можу, як воно так виходить.Та й поіронізувати над собою трохи не завадить... Вразлива, 08.06.2012 - 13:23
Смачненька шовковиця і коханнячко,та звідкіля береться стільки часу на віршуваннячко? Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Віриш, стою під шовковицею, побачила голубів - раз! вірш вискочив, за 5 хвилин "написався" (завжди ношу з собою ручку і блокнот, бо воно десь береться само, і коли захоче). Бо сидіти й придумувати - і часу замало, та й не вийде Наталя Данилюк, 08.06.2012 - 02:24
Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Трохи нагадує чорна. Є ще рожева і біла. Біла - просто солодка. А чорна й рожева - з кислинкою. І кісточки в ній - тендітні, не як в ожини. Наталю, приєднуйся, ми з Консуело підемо в недялю ласувати! Змеелов, 07.06.2012 - 13:53
ДВА ГОЛУБЯон и она два сизых голубя за кухонным окном восьмого этажа свили уютное гнездо на бетонной балке любуюсь ими как они дружны не то что мы люди у которых осталось так мало святого они умеют любить потому что у них нет ложного эго но кто-то скажет что это не любовь инстинкты и я спрошу его куда девались наши человеческие инстинкты они живут по неписаным законам добра она и он два диких голубя за моим окном которые радуются каждому дню скоротечного лета и счастливы в ожидании своего потомства Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
у них - инстинкты, а у нас они потерялисьи мы учимся у них Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
казав колись один чоловік одній жінці:"Одне в голові!"рада Вас бачити, Євгене! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
То не тягни - шовковиця відзріває Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радію, що Вам сподобався вірш. Картинка з натури надихнула ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 07.06.2012 - 11:16
ЯКБИ МЕНІ СКАЗАЛИ ВИБИРАТИ МІЖ ШОВКОВИЦЕЮ І КОХАННЯМ, Я Б ВИБРАЛА КОХАННЯ ДО ШОВКОВИЦЬ!СЮЖЕТ І ОБРАЗИ ЧУДОВІ! І СМАКОТА У КОЖНІМ СЛОВІ! ЛЮБЛЮ ШОВКОВИЦЮ НАЙБІЛЬШЕ, АЛЕ ЧОМУСЬ ПРО НЕЇ НЕ НАПИСАЛА ВІРШІ Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оль, ти такі прикольні пишеш коментарі! Насмішила мене. Дякую тобі. Я теж багато про що хочу написати, та поки вухами хлопаю, хтось вже й написав. Але нічого. Багато тем ще знайдеться. А за шовковицею давай, приїзди до мене, тут є надзвичайні сорти, просто щось неймовірне! Ліоліна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, картинка з натури, мені сподобалась, прийшлося записати |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||