| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Гагін: Вогонь палає язиками… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ never, 27.10.2011 - 13:50Вогонь згасає, пада вниз Зникає вся його могутність. Було і так, що не спинить, і так, що вітер попіл трусить отак і ми палаєм грізно, і крізь життя несем вогонь, але буває надто пізно-             давать тепло своїх долонь Лоредана, 27.10.2011 - 11:57Я б трошки змінила назву, бо перше враження, що вірш буде сатиричний: про "гарячі" язики, плітки і т.д. Сам вірш -   Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Назва дійсно не зовсім вдала, як і сам вірш.   Дякую, приємно що завітали!   olya lakhotsky, 27.10.2011 - 11:45"Хвилини  смутку  теж  зникають  - Бо їх єство, також горить." - теж дуже гарно підмічено! цікаво тебе читати!   Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Олю! Приємно, що сподобалось!   Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Спасибо! Это обещанный раньше огонь   Но о таком дне не слышал   Юхниця Євген, 26.10.2011 - 16:40Гарний вірш виходить, та - Мов до небес дістати хоче - ну вже 3 століттями затасканий вираз...         Андрій Гагін відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Дякую, Євгене! Дійсно і згоден. Насправді не люблю стереотипів і "затасканих" висловлювань. Та в той момент, чомусь захотілося сказати саме так, а не інакше. Бо вогонь прагнув тоді в небо. Спасибі, приємно, що завітали! | 
 |   
 | ||||||||||||||||||||||||||