"...Жадана квітко моїх снів,
Спокусо зоряних ночей..."
Слова мені, ці ніжно шепотів
І дививсь у жар моїх очей.
Та хіба ж я знала, що брехня,
Що спокушав мене на гріх...
Я ж палала, як війна
І танула як сніг...
Я зрозуміла, але пізно,
Що ці слова - лише омана.
Тепер для тебе кричать "гірко"
А я - пародія обману...
