Віддай всю спрагу поцілунку,
а погляду віддай сумління,
мені віддай своє кохання –
воно для мене як спасіння.
Віддай свої лукаві очі,
чорніють смуги на дивані.
А я міняти це не хочу-
ми друзі, вперше і востаннє .
Віддай всі сльози цьому небу –
воно ще сильне, без признання ,
візьми своє і все що треба,
мені - моє й твоє кохання.
