ПО ПІД ЛІС, ПО МІЖ ГОРБКАМИ,
ПЕРЕРІЗАНЕ ЯРАМИ,
ПРИТАЇЛОСЬ ТАМ СЕЛО,
ЩО ЖИТТЯ МЕНІ ДАЛО.
ТАМ ЛІСИ ГУСТІ Й ДРІМУЧІ,
НАПУВАЮТЬ ЛІТНІ ТУЧІ,
І ХОВАЮТЬСЯ В САДАХ,
БІЛКА, ЗАЇЦЬ, ДИКИЙ ПТАХ.
ЧЕПУРНІ СТОЯТЬ ХАТИНИ,
Є ТАМ СЛИВИ І МАЛИНИ,
ЯБЛУКА І ГРУШІ Є,
ВСЕ ТАМ РІДНЕ, ВСЕ СВОЄ.
В ТИХ САДАХ КУЄ ЗУЗУЛЯ,
ЗАБІГА В СЕЛО КОСУЛЯ,
ВСЕ СПЛЕЛОСЯ ТАМ В ОДНЕ,
НЕ ХВАТАЄ ЛИШ МЕНЕ.
