Не трембіта, ні сопілка, ані саксофон.
Донецький перон.
Сьомий вагон.
Згоден, хороша, – піжон.
Несподівано і раптом. Пак – перечекать?
Зривалось – „бл...”
Чиюсь там мать.
Мінус двадцять п'ять.
Ні трембіта, ні сопілка, ані саксофон.
Мовчить телефон.
Твоє „pardon”.
Згоден, хороша.Bon.
26.01.06
