Нескінченністю заковані
Ми у Всесвіту пухир.
За незламними законами -
Неосяжний його шир.
Ми натягуєм теорії
На реалії буття -
Пишемо свою історію.
Кожен день - як відкриття.
Перелічені вже атоми
Поруч знайдених зірок.
Знаємо, що Сонцю надано
Немалий кінцевий строк.
Вже долонями немитими
Ліземо до чорних дір,
Сподіваючись відкрити там
Перехід у інший мир.
Кварки лузгати ми мріємо,
Наче смажене насіння.
Тайну віднайти воліємо
Сил всесвітньго тяжіння.
Нескінченність непідкорена
Знов статистику псує,
Водить бідне людство колами,
Хисту більш не додає.
~
Пісню на цей вірш можна послухати
на моєму каналі Youtube:
https://www.youtube.com/watch?v=ZowH5HiBuSIhttps://www.youtube.com/@_Korshun/videos
