Знов прийшов до річки,
Ніхто не чекає,
А колись чекала
Тут чарівнамить.
А тепер у річці
І води немає,
Соловейко не співає,
Джерело мовчить.
І немає тої
Любки під вербою,
Що завжди чекала,
Гарна,молода.
Десь поділось щастя,
Разом із водою,
Берег залишився,
Висохла вода.
Обійду я берег,
Обіймусь з вербою,
Пригадаю все те,
Що живе в душі,
Як були щасливі
Двоє під вербою,
Як світились душі
У ночній тиші.
Хмарка наступає,
Дощик накрапає,
Може знову річка
Набере води,
Я тебе чекаю
І надію маю,
Що мене згадаєш
І прийдеш сюди.
