І ти хотів, щоб я була вітром,
А ти моїм щоби був сонцем.
І щоб усе було, як у пісні.
І щоб усе, як хотіли ще в школі.
Та все не так, як нам хотілось.
Ти став вогнем, я - ураганом.
І ми ніяк з тобою не зійдемось.
І ми ніяк життя не поквапимо.
І без повітря вогонь не житиме.
Хоч і на вітрі полум'я згасне.
Лишень недовго так мерехтітиме,
А дим розвіється тепер назавжди.
Ти пам'ятатимеш мої холодні
Обійми, цілунки, очі, долоні.
І я пам'ятатиму твої гарячі
Слова, обіцянки, тріумфи, невдачі.
А ти лишись у моєму світі.
Забийся поглибше в куточку напам'ять.
Ніколи не думай, що ти тут зайвий.
Нічого поганого більше не згадуй.
А я прокрадуся у твою душу.
А я заховаюсь там і роками
Буду безжалісно тебе мучить
Своїми холодними почуттями.
І ми навіки будемо разом
У нашому світі спільних ілюзій.
Це і є рай, який ми шукали,
Відкрили у пеклі нашому, любий.
15 квітня 2012 р.
