Ллє сльози Україна, осиротіли вірші,
Укоротив поету суцільний морок вік.
Від нині не напише вже і рядочка більше
Цей, зітканий зі світла, вродливий чоловік.
Десь там у потойбіччі він з котиком руденьким
Гуляє райським садом, де вибухів не чуть.
Та "вимкнулося" світло в очах у батька й неньки,
Довіку не засяє уже воно, мабуть.
