Про що шепочуть котики вербові,
Розніжені у променях тепла?
Вітри їм струшують пилки медові,
Щовечора укутує імла.
Пухнасті, в срібноперому убранні,
З піднятими голівками увись —
Потрібно стріти сонце на світанні,
Прошепотіти небу, як колись…
Ні! Не колись, а згодом потихеньку
Розгорне кимим радісно земля —
Смарагди увінчають нашу неньку,
І уквітчаються луги, поля.
Про що шепочуть котики вербові,
Жовтенькі, наче сонячний нектар?
Намарилися сни їм кольорові,
Весни кохання, мов п’янкий узвар.
Верталася з роботи пару днів назад, а там всі поле ціле зрізали дерев....і ці прекрасні котики всі лежали додолу. Хтось буде щось будувати. Шкода їх так((((
Lana P. відповів на коментар Galkka2, 28.03.2020 - 02:44