(любові нещасній)
Не люби мене, не кохай,
Забери свою душу в безодню.
Я прошу: не дивись, не зітхай,
Погаси світло вогників сотні.
Палкі погляди спалять думки
І твої, і мої, та не наші!
Розійшлися двох доль доріжки,
Щоб убити мотиви пропащі.
Але, знай, чесно кажучи, вірю,
Досі вірю, що в двері ввійдеш,
Прошепочеш: «Лиш ти моя мрія!
Я кохав і кохаю без меж»
Та не буде цього, точно знаю.
Ти дивися в ті очі, не в мої…
Сміючись, я і досі страждаю,
На повіках дрімають жалі.
І ніщо вже не здатне змінити
Твого дотику смак льодяний.
Я все ж змушу більш не захотіти
Відчувати нестерпний той біль.
Не люби мене, не кохай,
Не дивися, не слухай, не кайся,
Не лишайся, не йди, не зітхай,
Дай вдихнути життя у нещастя.
19.04.2018
Жаль, коли розлучаються двоє...
