Дощ одягає наше місто в парасолі,
У вікна стукає, в кімнату зазира,
Він пише ноти, починає знов гастролі,
На жовтім листі на хвилину завмира.
Дощ із зірками грає в піжмурки завзято,
Усю дорогу заховав в калюжі він
Та сірі хмари пролітаючи крилато
Чекають, мабуть, вже нових осінніх змін.
Цілує лиця і запрошує в кав"ярні,
Змиває бруд увесь із вулиць восени,
Його походи в місто часті й регулярні,
Немов запрошує усіх в барвисті сни.
Дощ одягає наше місто в парасолі
І моросить в нічному світлі ліхтарів
Дерева ще такі беззахисні і голі
Читають вірші із осінніх букварів.