На першій днині йшло творення,
Початкам усяким- усякії правила:
Стежки кришталеві за обрій заходять,
Як зорі Авраама-Ангела.
На днині на другій розбили нас,
Кришталем неначе Земля уся правила,
Де ми - це малі кришталинки одвічні, -
Це зорі Авраама-Ангела.
На третій же днині всі існували,
Ніяка б істота себе не спитала:
"А хто є тут я, щоб у вас запитати:
Де зорі Авраама-Ангела?"
