Серед волі, серед волі
Бузувіри знов повстали
Серед волі зла недоля
Мою волю знову вкрала.
Гомоніли, гомоніли
Пробазікали що було
Знов у серце кіл забили
Кіл забили та забули
Та розквітне дерев’яха
Буйним квіттям без розпуки
Та позбудемось ми страху
Розкуємо скуті руки
Та, ще може ланцюги
Перекути б нам у зброю
Обірвати батоги
Час вставати вже до бою.
Але знову розбрат в хаті
Хто до янкелів… в росію
Та шматують рідну матір
Та поля на попіл сіють
Крадуть, крадуть, щоб вам згасло
Сонце з Місяцем у небі
Гомоніють, що завчасно
Прилетіла воля-лебідь
Що зима зимує в душах
Волелюбної сторожі
Скресне крига та порушить
КайданИ та огорожу.
