В моїй долі квіти вишивані Рушником-стежиною лягли, Крізь дороги знані і незнані В рідний край вони мене вели. Ненька барви квітам підбирала: “Бачиш, синку, це твій оберіг!” І завжди, завжди мене чекала Там, де в мальвах батьківський поріг.
ID: 780824 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 07.03.2018 19:01:52 © дата внесення змiн: 07.03.2018 19:01:52 автор: Марат Школьник
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie