Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: МЕНЕ СТРІЧАЄ ХАТА… - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ геометрія відповів на коментар Леся Утриско, 19.03.2017 - 18:55
Дякую, Лесю! Хата ж як і мати завжди дітей зустріне... геометрія відповів на коментар Микола Холодов, 13.03.2017 - 19:42
Дякую, Миколо! Пройшла доріг немало, спливли мої роки, тепер благаю: "Хато, прийми мене й прости!" LubovShemet, 13.03.2017 - 16:55
Рідна хата,моя берегине,В моїх спогадах люба мені... Хоч немає тебе вже в помині, Я з тобою у кожному сні... геометрія відповів на коментар LubovShemet, 13.03.2017 - 19:37
Дякую, Любо! Коли мені сумно, тоді не заспокоююсь доки не напишу про маму, або про хату... Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 13.03.2017 - 16:15
Наша душа завжди прагне до батьківського порога. геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 13.03.2017 - 19:35
Дякую, Ніло і Олеже! Ваша правда: нам завжди не вистачає і мами, й тії хати, ми з ними відчували себе захищеними... геометрія відповів на коментар Ліна Ланська, 13.03.2017 - 19:31
Дякую, Ліно! І мама, і хата, найближчі, найрідніші,ми з ними відчуваєм, що ми ще й нині діти... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||