Чорна кава
(або Кава на двох)
Спокуслива й зваблива чорна кава,
напій чарівний вранці п’ємо залюбки,
звабливу і зрадливу чорну каву,
п’ють з насолодою жінки й чоловіки.
Чаклунську каву п’ємо наче наркомани,
чарівний напій п’ємо вдень, навіть вночі,
ми дивним напоєм лікуємо всі рани,
і підбираємо до всіх проблем ключі.
На гущі кавовій гадати є охочі,
хоч трохи зазирнути в майбуття,
і подивитись своїй Долі в очі,
а може й визначити сенс буття.
* * *
Ми пили чорну каву серед ночі,
бо нам чомусь не вистачило дня,
я зачаровано дивився в твої очі,
пірнав у вир, без страху, навмання.
Чарівна кава і твої бездонні очі,
які мене заводили в оману,
ми пили чорну каву серед ночі,
мов лікували не зажиту рану,
Зваблива і зрадлива чорна кава,
мов на межі буття і небуття,
а ти сміялася й до себе звала,
мої зачарувавши почуття.
А вранці в нас була прощальна кава,
назавжди розійшлись наші шляхи,
ніч, на яку з тобою ми не мали права,
лишила спогади про скоєні гріхи.
Зваблива і зрадлива чорна кава,
нас познайомила й назавжди розвела,
чаклунську ніч мені подарувала
де всі мости спалили ми дол. тла.
Спокуслива й зваблива чорна кава,
кава на двох заварена вночі,
кохання й кава нам давали право,
знайти до щастя згублені ключі.
