Місяць, зорі. Цей неймовірний вечір...
І ти прийшов, накинув шарф на плечі,
і так спокійно, радісно, тремтливо,
і міріади мрій очікують на диво.
Ця неймовірна, ця бурхлива ніч...
щебет сердець, кохання віч-на -віч.
І навкруги уже нічого не існує,
коли ти обнімаєш, коли мене цілуєш.
І зранку чашка кави запашної,
затишний світ, де ми тільки двоє,
де дотик рук твоїх, бажання, почуття.
Казка наяву, без виходу, без вороття.