Біле личко, чорні брови,
Бог тебе не обділив,
Розігну любі підкови,
Щоб з тобою, люба, жив.
Ти мого життя цукерка,
У думках моїх жаги…
Я з лиця твого - люстерка,
Буду пити до снаги…
Щоб збулася моя мрія,
Смерековим був твій стан.
І живе, живе надія,
Буду я колись султан.
А коли ми вдвох з тобою,
Підем разом до вінця,
Назову тебе судьбою,
Тобі вельон до лиця.
Ти мого життя цукерка,
У думках моїх жаги…
Я з лиця твого - люстерка,
Ще нап’юся до снаги…
Гарнюнько! 
ГАРНО!ВЕСЕЛКОВО!
