Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Ой, летіла душа - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На те вона й душа, щоб бути нескореною. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...мусимо триматись, бо ніяк інакше, інакше нам наше внутрішнє я не дозволить... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...бо ж так незатишно стає, коли холодом обіймає груди... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...вона перероджується, так стверджує яснобачення, і проходить свій ступеневий духовний розвиток, всотуючи його з нас, грішних створінь, і саме від нас залежить її невичерпність... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...підсказочку до відома взяла... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тримаймося, борімося і йдім вперед. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Віталій, дякую! Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...життя...буває, що щось у ньому йде і на перекосяк... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Одне шкода, що назад нема вороття. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Правда, бажається, щоб настав нарешті моноліт, тоді й до сонця швидким був би політ, а поки що "плачте очі, плачте карі..." Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не все ж віровці витись, мусить же бути колись цінець війні, тоді й життя зміниться. Крилата (Любов Пікас), 12.08.2015 - 20:36
Щось у Вас вірші пішли, як пісні. І все більше тужливі. Хай скоріше радість приходить і надія цвіте в оочах.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, люба, любов, мов тая згуба...і солодить, і гірчить, а до того щастя не одієї милі мить... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||