Гей, зачекай на мене, стрімкість літа:
Схоплю ще тільки мрію в “тормозок”,
(вже там натхнення і пригод ковток),
біжу-лечу знов навперейми світу!
Фіна Ярінець
Карпати, світу невловимість...
Біжімо їм навперейми́:
Така вже вдача... й літа милість!
Такими станемо і ми!
Бо запалили Фіни* вірші
І авторки темпераме́нт!
Та ми від них ніяк не гірші,
Ловімо кожен свій момент!
Кому - степи, кому - Карпати,
Мені ж ще й море... поготів!
Та ще б попутницю злапати,
Щоб мати все, чого хотів!
Нехай у нас буяє радість –
Нам не потрібні… ум і сум:
Вже суне літа безпорадність,
Лишає нас всіляких дум!
А відпочивши всі на славу,
З думками тими зберемось,
Як відновити нам державу,
Щоб не диміти… на “авось”.
А ще займемось Каганатом
Щоб підсобить своїм "братам"
Імперії спиляти грати –
В Кремлі зробити та-ра-рам...
Бо нам не гоже вже терпіти
Під боком той "гітлер’юге́нд" –
Спалити маєм чорта сіті...
Й прискорить рашинський the end**
05.06.15
_______
*http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585478
**Пісець (англ., але на нашому, "майданутому" жаргоні)
Ні, ну так НЕМОЖНА! Тому, що за такими фразами далі йде апатія до всього, що відбувається...а нам ще НАШУ країну розбудовувати.....а за „сортири” для мокселів, взагалі мови немає...кожному мокселю по персональному клозету!))
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Повністю на Вашому боці, Миколо! Мочить їх у їхніх же персональних „сортирах”!
Карпати класно, та і з мокселями, дійсно, не мішало б розібратися)) Гарні думки, гарні слова
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
неодмінно! Та світ такий, що наче те їх не стосується! І доморощені ПАРТріоти теж! Юлька он за пару тижнів збиралася Крим повернути (перед виборами), а потім (після виборів) зовсім розгубилася, кого захищати, чи Україну, чи... власних олігархів!
то нас б\є життя (ключем розводним), то в нас б\є ключами бажань та мандрів, змін та віри ,- то так і має бути тим, хто його любить і живе ради того, щоб воно не кінчалося, щоби теплом та літом все більше, а не вітрами дикимиз Півночі...
(думалсь: ось поталанило старезному Касьяну, таку музу молоду собі злапав в сіті, а на тобі - переманив пан Олекса! що ж, спритнішому удача, закон життя!)
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Така ефемерія - ота Муза! Сьогодні твоя, а завтра - моя! Але рыслязавтра все - до навпаки! Так що радій, друже: твоя черга...