Ці очі заглядають нам у душі,
У них запеклий бій іще іде...
Лице його, ще вчора молоде,
Сьогодні — як молитва про насущний.
Кому в ці очі глянути під силу,
Хто витримає погляд цей із нас?..
Не відчував наш збайдужілий час
Такого надвідвертого посилу.
В очах і докір,і мука, і надія... Зеленоока українська чиста юнь повинна чомусь платити своїм життям за помилки тих зрадників Країни зі сходу жорстокій, безсердечній і загарбницькій навалі російської нечисті, тим оркам. За наше горе, нашу біль, загублені і скривджені надії їм ще віділлється...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00