Чому добро породжується з горя?
Щоб з серця камінь, а з очей сльоза...
Нам треба кару Божу перенести,
щоб народилась нація нова.
Чому гуртуємось, лише в скрутну годину?
І допомогу подаєм лиш на "кінець"...
Хіба по людськи це: " Скажи мій сину?".
"Убийте кожного..." - хіба казав Отець.
З очей сльоза, а з серця рана...
За матерів, за дочок, за синів...
За сивочолих і стареньких ветеранів.
Які хоронять внуків, що рідніші за синів.
І де ж поділась совість? Не говорить...
І чорні душі ходять між людей.
Та ж схаменіться, прошу Вас!.. Доволі!..
Вже досить кров'ю зрошено земель.
15.08.14р.
Складні питання. Але ті. кто порушує закони совісті, або вже за темними, або їм дають инсульти...Там зараз ніхто не чекає, швидко отримують своє, що наробив...Або зовсіим приберуть...Такий час.
Наталя Боднарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
