Затамовані бажання, смуток у твоїх очах
Непотрібні вже зізнання їх пройшов вже час
Я не зможу вже співати серенади про любов
Буду в небі я літати- мир знайшов.
Вільним птахом оселюся, дім збудую на горі,
Буду звідти споглядати на твої сумні вірші.
Рай у мене оселився і окрилилось життя,
Буду долю майструвати у своє ім.”я.
Так прожить хотілось разом, шлях пройти один,
Дітворою милуватись, буть в один мотив.
Та не зразу зрозумівши, помилка була в чутті-
Непотрібно було вірить у свої гріхи.
Всі на світі нашім грішні, всіх спокута жде
Нам від цього не подітись, розуміння є.
Лиш потрібно не піддатись на чужі слова,
По другому могло статись- та пройшла пора.
