Величне свято відзначає осінь:
Вродили ліс і сад, і нива.
В багряно-жовтій царській позі
Вона – і щедра, і красива.
Але мовчить, що всю цю розкіш
Весна та літо нажили.
Та ж необачно, може й поспіль,
У посаг їй передали.
А прийде час, і вітровії
Зметуть достатки і красу.
З опалим листям навіть мрії
Перейдуть в “темну полосу”.
Ось так і в нас, людей завзятих,*
Краса і статки вітряні –
Сьогодні ти справляєш свято,
А завтра – вже не “на коні”.
ЛЮДИНА – ти вінець природи,
Канон** творця – не забувай:
Цінуй і друзів, статки й вроду,
Але й про осінь пам’ятай!
* Завзяті – активні, енергійні, діяльні
** Канон – твердо установлені правила з питань віри.