Шлях мій життєвий
Вельми суттєвий,
Бо ним я завжди іду,
Доки ще б’ється
Серце. Здається,
Що й до кінця не дійду.
Та він минеться,
Бо доведеться
З нього мені все ж зійти
В мить ту неждану
Та нежадану,
Як припиню ним я йти.
Йду ним я всюди
Так, як всі люди,
Що в цьому світі живуть.
Він лиш єдиний.
Час швидкоплинний.
Миті його все ведуть
Ним у майбутнє
Те, що відсутнє,
Доки теперішній час
В світі існує,
Над ним панує,
Наче господар у нас.
Шлях мій життєвий
Дуже суттєвий,
Бо лиш один в світі цім
Я його маю,
Доки тримаю
В тілі дух свій же на нім.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2021
