Пливу за вітром, може - за туманом,
Летять вітрила з жовтня в листопад.
Короткий день, темніє дуже рано,
І сірий вечір, довгий, без принад.
Горить свіча, і вогнику я рада,
Живий вогонь надію подає.
Хтось ходить тихо по нічному саду,
Напевно - осінь? чи життя моє?
Осінній дощ, всі обриси розмито,
Нема бажань, але й немає сну...
... Ще згадую, як проминуло літо,
А вже в душі очікую весну.