Скажу тобі відверто — я закохана,
Та вже давно себе шукаю поміж слів.
Зізнатись хочу, та не вистачає подиху,
А, може, й не потрібна я тобі...
Скажу тобі відверто — поміж римами,
Сховаю почуття свої у віршах.
Пробач... для себе я давно все визначила —
Я закохана, але мовчу в рядках.
Та скільки можна серцю так ховатися,
Тікати від самого почуття?
Я хочу вкотре знов тобі зізнатися —
Любов у мені не зникла, ще жива.
Нехай не буде тут усе взаємно,
Хай вітер правду поміж нами рознесе,
Та я скажу — і то приємно:
Ти в серці в мене є... і все.
Я не боюсь тепер зізнатися,
Хай світ про це дізнається в віршах.
Бо краще раз душею розквітати,
Ніж все життя мовчати у словах.