Промовляєш до мене беззвучні слова,
А я хочу зігрітись у твоїх долонях.
Вже напилася болю й печалі сповна,
Незаплаканий біль відбивається в скронях.
Граєш в ігри свої, зовсім вже не дитячі,
Але я недостойний суперник тобі.
Вже не бачу життя, не сміюсь, і не плачу,
Програю поступово у цій боротьбі…
