Дивлюсь і бачу я
який красивий світ
Та вже давно згоря
кохання мого цвіт
Горить, та все палає
Так боляче мені
Ніхто того не знає
Що твориться в душі
Маліє та зникає.
У серці завжди сум.
Чому не пропадає
Надія моїх дум
Чому не має щастя?
Ні радості життя
Лише наче напастя
Це сіре небуття.
Чому завжди зі мною
самотність чорних днів?
Не маю я спокою
Лиш світу цього біль.
