Далеко, далеко, далеко,
далеко від мене лелеки.
За снігом, за снігом і вітром
не видно ні сліду,
ні світла,
ні світу...
Підсвічує свічка віконце,
в яке виглядаю я сонце.
За снігом, за снігом і вітром
не видно ні сліду,
ні світла,
ні світу...
Зрадливо стукоче годинник,
в зажурі блукають будинки.
За снігом, за снігом і вітром
не видно ні сліду,
ні світла,
ні світу...
Зігріє долоня долоню
і сон подолає безсоння,
дарма, шо за снігом,
за снігом і вітром
не видно ні сліду,
ні світла,
ні світу...
25.12. 2000р.
Дякую!
