Я б став перед тобою на коліна
І хай екран і відстань поміж нами
Живем в он-лайні під чиїмось іменами
Але бажання це мого не змінить...
Я б на руках тебе носив, й щоночі
Тобі співав казкові колисанки
І каву в ліжко готував щоранку
Але від того я не меньше хочу...
Я б з пелюсток стелив для тебе ліжко
Щоранку умивав тебе росою
Лише твоєю милувавсь красою
І на край світу за тобою пішки
Я знаю - ти не скажеш слово «Ні»
Бо навзаєм не виставлю ціну
Сказать лиш варто відповідь одну
Чи ти не проти бути музою мені?
ти не ставай навколішки,не треба,
і на руках мене,прошу ти не носи,
з тобою поруч бути,ось моя потреба
лише люби мене й для мене лиш пиши!
а я тебе любитиму довіку,
і мокрі руки від ранкової роси
я цілуватиму й буду в долонях гріти,
лиш би щасливим був ти,Юрчику, завжди.
вітер торкається струн дущі тих хто його хоче відчути... і муза живе у кожному його подиху. навіть не треба питати - згода її не в словах а в чистому серці і душі
MC_Yorick відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
я знаю і чесно кажучи сам хочу останній стовпчик переробити і назву напевно доведеться змінити