А небо було глибоке-глибоке.
Сходинки до нього високі й круті.
Дівча не лякалося, впевнені кроки..
Невтомно угору йшли ніжки святі...
П'ятнадцять тих східців долала незвично.
Позаду розчулені милі батьки.
Та впевнено йшла, бо Господь тихо кликав.
Давно обіцяв Він всіх вірних спасти.
Серденько трирічне без сумніву знало
Що треба іти, докладала зусиль.
Діво Маріє, осанна, осанна!
Нашим Спасителем стане Твій Син!
