Дивлюсь у неба синь і завмираю:
Яка краса скрізь, створена Творцем!..
Та в серці біль і радість відчуваю:
Життя-бо - мить з приреченим кінцем.
Живу собі на світі і не знаю,
Як обірветься ниточка життя...
Любов свою у вірші я вкладаю,
Щоб всі дізнались, чим жила душа..
02.11.2024
