Із снігу зліплений стоїть
Він так собі посеред двору,
Вуглини-очі, з моркви ніс
І руки підніма угору,
В яких тримає він мітлу,
А капелюх - відро побите,
Щоденно тішить дітвору,
Кого ж йому ще веселити?
І до насмішок також звик,
Боїться сонечка ясного,
Щоб не розтануть не дай Боже.
Хто це такий? Так...( сніговик).
Як завжди, цікава загадка! 
