Інеєм срібним,
Мов бісером дивним
Розшита накидка зими,
А ще кришталева
Корона у неї,
Вже їде на конях саньми.
Примчали як вітер
Ті коники сірі
І гриви білесенькі в них
На сонечку сяють,
Чимдуж поспішають,
Аж іскри летять з-під копит.
Сніжок, наче зорі
Здіймається вгору
Й знов падає стрімко униз.
Виконує справно
Усі забаганки
Своєї матусі-зими.
Гарно! 
З Святом Вас! 
