Я сьогодні помітив, що немає в держави мети,
Відчував, щось не те, спорожніли думки і екрани,
Їм так хочеться кожному в щось іноземне втекти,
Їм здаються природніми ці облюбовані стани …
Нецікаве своє, діти в Лондон чи за океан.
А народ, що ожив, їм ввижається маревом, міфом.
Все життя навкруги мов розораний скіфський курган.
Мов зріднились давно із безсилим і кволим Сізіфом.
Ситі, зморені, тільки та втома оков,
В ній немає вдоволення праці, таланту наснаги,
Зовні наче блиститься, а ледь підніми той покров,
Там нікчема сидить за кермом сірячка – колимаги …
Так, Майдан завершився нічим, але як він горів,
Він зумів наші душі хоча б ненадовго відкрити,
Там народ наш ожив, потім знову раптово знімів,
Але він всім сказав: я народ, хочу дихати, жити …
Поміщицька сваволя. Олігархом затрута земля.
Хтось здалеку побачить, дух прочує, втікає за очі,
А в маленькому місті співає колядки маля,
Настають чарівні, ще ніким не розкрадені ночі …
Я сьогодні помітив, що немає в держави мети,
А держава – це ми, це не пліт, не чиновницькі сходи,
Може мрій не дано, щоб за ними у далеч іти?!
Чи пороблено щось, може інші чужинські народи?!
Кожен прагне чогось, кожен хоче чогось досягти.
Хто б таке відібрати спромігся у нас, в України?!
Все чужинське зірвати, своє на плече одягти,
І творити своє, розгрібати сторічні руїни …
На жаль,Ви праві, а люди, як телята, вибачте, ніби німі...А нікчеми не стільки керують, як собі все спішать захватить, та побільше...Не бояться ні гніву людей, ані Бога...
єдиної Європи вже практично нема ... буде мабуть менш і більш інтегрована ... там, де менш, у нас хороші шанси ... великоросія - це пропащий проект, йому вже недовго ... щодо штучного дроблення, то в це не вірю ... відпали регіони (вірю, що ненадовго), які частково були заселені чужинцями (в Криму наприклад це комсомольсько - партійний актив, що потрапляв туди за лояльність) ... а якщо українець поверне віру в себе, то навіть у меншості з аморфною більшістю дасть собі раду ... поведе за собою ... от тільки ще не зовсім розбудився ))) уявіть собі, що б тоді мав думати Руденко чи особливо Стус у стократ гіршій ситуації .... проблема в тому, що українськість - цікавий термін ... бо вона була значною мірою і у знищеної Богданом шляхти ... що це? спосіб життя? громадою, на основі права (переважно литовсько-руського), особливе світобачення. А воно завжди в Українців було особливим ... це ж не мова і вишита сорочка ... це атрибути ... а українськість глибше ... я її бачив за останні десять років ... не часто, але бачив ... то мабуть найсерйозніший актив, яким ми володіємо ...
ідеал українська Україна
я не можу зрозуміти як може нація
свідомо занехаювати власну мову без якої вона вмирає
це доказують доколумбійські етноси Америк
чи сучасна Ірландія або Бєларусь
робити з України Індію чи Швейцарію чи Бельгію чи Канаду не є правильним
земля в Україні українська тут 93 відсотки етнічних українців то в чому справа
чому ми не можемо розпрощатися з русифікацією українців повертаючи їх до матірної мови
не долаючи русифікацію ми підписуваємо українцям вирок
українська мова для українців глибша ніж просте носіння вишиваної сорочки вона фундамент українськості
те що робиться з українцями без мови
ілюструє Кубань
українець який розмовляє монгольською не монгол
українець який розмовляє російською не українець
коли веду мову про українську Україну зараховую до українського народу всі етнічні меншини разом з українською нацією для яких мова міжетнічного спілкування має бути українська мова
на землі нема для українців рідної землі крім квітучої України
респект