Щось пронеслось таке над нами
Мить щастя, чи то горя, я не знаю...
Шаленство, ніжність чи пристрасті цунамі,
Зійшла веселка, чи то грім ударив.
В ту мить було Усе!
Чи то лише для мене?
Я воліла б зупинити час,
А ти? Та ні, напевно...
Ти знов пішов не даючи надії,
Не обіцяючи Нічого далі.
Лишивши прожиті моменти й мрії
Чому? За що? Я все ж не розумію!
Тепер і мріяти уже даремно
Для тебе я Ніхто, хоч це й напевно...
