Б О М И Н Е. З Н А Є М О, Щ О З А В Т Р А Б У Д Е З Н А М И
Навчусь читати поміж рядками.
Словами невідомими усім...
Бо ми не знаємо, що завтра буде з нами.
Сьогодні. Цей день для нас - передусім...
Бо ми не знаємо, чи завтра буде свято!?
Чи будемо ще хоть чуть-чуть живі...
Тай, часу залишилося не так багато,
Щоб запитати, про що співають солов'ї.
А може, завтра, слід наш пропаде?
А може, "завтра", для когось не настане.
Час невтомно йде собі тай йде.
Збирає молодість разом з роками.
Навчусь читати поміж рядків.
Бо ці слова, напевно, важливіші...
Ніж сотні напам'ять завчених слів.
Ми можем все, поки живі ще!
