у чашці холодніє чай
так несподівано та стрімко
в минуле відлітає час
так невблаганно й незупинно
ковтками наближаю дно
сум ріже стрілкою по колу
сніг м’яко стукає в вікно
це в гості проситься він кволо
у чашці холодніє час
секунди мов по краплі -ліки
останній чай, останній раз
і все залишиться навіки
