Бог кожному дарує рідний край,
матусенька єдина – теж від Бога.
Шляхів дав безліч, але обирай
той, що з магнітом рідного порога.
А в кожнім краї мова є своя
як ідентифікація народу.
Моя ж – ніжніш від співу солов'я,
бо мамина, йде з роду і до роду.
Вбираю вірш, молитву, парафраз,
як воду із свяченого джерельця.
І хоч спілкуюсь іншими не раз,
та лиш рідненька йде з самого серця.
9.11.2017 р.
То з переляку, Любонько. Я вже Наташі написала, що про всі свята взнаю, коли читаю вже присвячені їм вірші. І кльопаю щось навздогін.
Якщо щось вийшло, то лише завдяки щирій любові до своєї рідної.
Я вже Наташі написала, що про всі свята взнаю, коли читаю вже присвячені їм вірші. І кльопаю щось навздогін. 
...і це відчувається!!! 
Чудове присвячення!!!