Вікно… ліхтар… -
Як мало… як багато.
Вино на двох – я один…
Вдихаю дим опісля свята.
Вікно… ліхтар…
Туманом вкрита осінь.
Кімната. Кава. Джаз.
Розстелена холодна постіль.
І осінь… а осінь рве повіки.
Дощем на губи сипле
Холодне жовте листя,
Та прозорі ріки.
Цей жовтень ріже вени
На мостах усіх вогненних міст,
Водою вимиваючи всю злість,
І чистим, повертає знов до мене.
