Білий квадрат, що замінив нам небо
І голубий екран що замінив життя,
"Все швидше пропустить", - ось наше кредо
Я не вчитаюсь і в своє життя.
У холіварних сутінках планети
Кипить у скронях і моя печаль,
А може пропустити треба,
Щоб замість мене жили для життя...
Все важчі вії
Все сивіші скроні
То сутінки то світло за вікном,
А до життя я й досі не голодний
Хоча у жилах наче тепла кров.
