Так болить болить болить
ніжна рана у душі
Розділяє нас лиш мить
блистить лезвіє в руці...
Й час застиг застиг застиг
один подих, один крок
не здавався вже сумним
погляд, що мчав до зірок.
Розправиш крила мара із ночі
чийсь крик утопиш на дні тишини
барвами відчаю створені твої очі
в них вирок кожному малюється із тьми
Твій сміх руйнує все живе навколо
із уст отрутою виливаються слова
й не в силах розірвати це порочне коло
із-за межі де надії вже нема....
Очі розкрий ти ще жива!
Чому ж не віриш, що усе в твоїх руках?..
