Усі щось пишуть, я ж все про любов....
Про відстані, роки... і пережите.
Із спогадів далеких...знов і знов
Гірчить моє кохання недопите.
Усі про щось... а я про почуття,
Умите в росах у колисці ранку.
В шаленстві серце плутало биття
І ніч ховалася у світлі ґанку.
Усі щось пишуть, я усе про те ж...
Хвилюючі й такі палкі стрічання.
Небо... волошки...жито і... “помЕж”
Наш поцілунок в подиху єднання…
Усі про різне, я ще про любов.
Таку, зненацька, на краю вагання.
Тремтливу, ніжну… Ні, без передмов!
Я не про першу, я про цю, останню.
...мабуть, тому, що це вічна і зрозуміла тема,
яка бентежить небайдужі душі...
Браво Вам, пишіть, а ми будемо насолоджуватися
Вашою розкішною лірикою кохання!!!