Пантрує нас за лихом лихо,
Щоб і не вмер і не воскрес.
Тебе вбивали в тюрьмі тихо,
Щоб ти замовк навіть з небес.
Але не вистачить в них духа,
Зламати силу, що в тобі.
Давно настала в них розруха,
Щоб проти сили той піти.
Вони порожні, чорта діти,
Панує погань на землі.
У пеклі їм життя горіти,
Щоб з шануванням відійти.
І той падлюка, адвокатська,
Що защищав мов би тебе.
Його застрелити зненацька,
Як засадив в свій час тебе.
Пантрує нас за лихом лихо,
Щоб і не вмер і не воскрес.
Тебе вбивали в тюрьмі тихо,
А ти повстав до нас з небес!
